М-18 (26.05.2020)

ТЕМА: Література рідного краю. 

Завдання:

1. Ознайомитись з творчістью та дати письмово відповідь на запитання щодо творчості поетів.

- Наталії Калити;

- Емми Шаповалової;

- Михайла Васюка;

- Ганни Шепітько. 

Наталія Калита.  - Творчість.

Україна - Мати

Іде степами неозорими

Згорьована Вкраїна-мати,

Слізьми вмивається прозорими,

Іде дітей своїх шукати.

Куди ж ви, дітки, розбігаєтесь?

Невже ж я вас не доглядала?

Чому, мов ворони ви чубитесь?

Невже ж любові я вам не додала?

Згадайте, як в години лихоліття

Від ворога країну захищали,

Й гілками калинового суцвіття

Героїв ми своїх вітили...

З руїн країну підіймали,

Були тоді ми, як одна сім"я,

Сиріт жаліли, вдів втішали,

Тоді потрібна всім була і я...

Пройшли роки, дочки й сини повиростали,

Вже й не чекають материнської опіки,

Вже одне одному чужими стали,

Чомусь чужа брехня їм, мов солодкі ліки...

Вже Батьківщину ладні на шматки роздерти,

Погляньте, в горі Схід палає,

Невже вас не лякає смуток смерті?

Отямтесь, діти, мати вас благає!

Іде дорогами розбитими

Згорьована Вкраїна-мати,

З надією всіх примирити,

Іде дітей своїх шукати...

Питання: (письмово)

1. Чи можна назвати цей вірш зверненням, закликом? Обгрунтуйте відповідь.

2. Що прагнула донести поетеса?

Емма Шаповалова - творчість.

Місто на Самарі

Рідне місто моє,

Ти – в історії славна сторінка.

Рідне місто моє,

Козаків Новоселиця зірка.

Тут Самара-ріка,

У літописах древніх ще знана.

У красуня така,

У народних піснях оспівана.

Наш великий собор,

Ти – окраса довкілля й святиня.

Наш великий собор,

Ти козацького роду коріння.

Як тебе не любить,

Рідне місто моє на Самарі.

Тут каштани цвітуть,

Де колись ми кохались у парі.

Ми прикрасим тебе,

Одягнем у червону калину.

Праця й дух із небес

Нам повернуть козацьку Вкраїну.

Лебедини крилом

В джерело голубе пісня лине,

Мого міста краса

В серці кожного з нас не загине.

Питання: (письмово)

1. В якому році було зведено собор?

Михайло Васюк  - творчість.

Новомосковськ

(Посвята патріотам-козакам

Новомосковщини до чотириста

Тридцятої річниці заснування міста)

Місто слави народилось

В історичну давнину,

Його корені сягають

В неосяжну далину.

Рідне місто піднялося

Серед лісу і озер

І живуть у мирі люди

Аж відтоді й дотепер.

Заснувалось для свободи

І для щастя козаків

Твоя доля, твоя слава

Лине з далечі віків.

Чотириста тридцять років!

Це не кожному збагнуть!

Чотириста тридцять років

Вільні люди тут живуть!

Були турки і татари

Біля берегів Самари,

Та свободу на віки

Вибороли козаки!

Слава пращурам далеким

І сучасним доброчинцям,

Слава місту на Самарі,

Слава щирим українцям!

Хай лунають добрі вісті

І по селах, і у місті,

Слава пам'яті віків

Про столицю козаків!

Питання: (письмово)

1. В якому році місто Новомосковськ отримало сучасну назву?

Ганна Шепітько - творчість

МІСЯЦЬ ГРУДЕНЬ


Колисає в колисці надії мої Придніпров’я,
А вітри, непокірні, як стронцій,
квіти зривають на них...
І чужими словами — вітаються вже чорноброві.
І все менше ровесників можна зустріти
серед живих.
Хочеться слово вільно, розкрилено вивітрить —
мовить,
душу розкрити чисту, мов квітку, назустріч
синій росі...
Зустрічаю юнацтво і в думці запитую: “Хто ви?..”
Має смисл, якщо вчасно, накликати щастя русявій
косі!.
Повертаюсь з чужинських сторін на свої обереги,
хоч мене не минула злодійська, ворожа, підла стріла.


Відгуляв на Самарі козацький ущипливий регіт,
де надія на Бога у кожній стеблинці свято жила.


Найгіркіше читати прадавні забуті погруддя,
що бабами зі скіфських степів у музеях звуться
вони.
Рік старий — у новий перекотиться місяцем груднем.
Чи помітять його крізь печаль України мирні сини?!!